International Conferences. Ukrainian Political Sciences Association

 

Думлер, Владислав. РОЗВІДУВАЛЬНІ СЛУЖБИ ІЗРАЇЛЮ // Матеріали ІV-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: розвідка в умовах інформаційного суспільства» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




РОЗВІДУВАЛЬНІ СЛУЖБИ ІЗРАЇЛЮ

 

Думлер, Владислав,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Інститут міжнародних відносин (Україна, м. Київ),

Кафедра міжнародної інформації,

бакалавр 

 

АНОТАЦІЯ

Ізраїль має ряд розвідувальних стріктур, що постійно взаємодіють одна за одною, проте мають різна ключові функції і організаційні структури. Найвідомішою розвідувальною службою в Ізраїлі (і однією з найвідоміших в світі) є Моссад. Ця структура займається політичною розвідка Ізраїлю, за своїм призначенням та функціями є аналогом американського Центрального розвідувального управління. Вважається однією з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі. Також в країні діє Управління військової розвідки Ізраїлю, Аман  — структурний підрозділ Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, яке здійснює функції центрального органу управління військовою розвідкою в Армії оборони Ізраїлю. Дуже велике значення має Загальна служба безпеки Ізраїлю — займається контррозвідувальною діяльністю та забезпеченням внутрішньої безпеки держави Ізраїль. Порівняно має функції тотожні до ФБР США й ФСБ РФ. Підпорядкована безпосередньо прем'єр-міністрові Ізраїлю. В статті проаналізовано роботу системи розвідки та контррозвідки Ізраїлю. В статті використані матеріали з відкритих джерел, повною інформацією про розвідку та контррозвідку Ізраїлю володіє досить вузьке коло осіб.

Ключові слова: розвідка, контррозвідка, Ізраїль, спецслужба, структура.

 

 

INTELLIGENCE SERVICES SERVICES IN ISRAEL

 

Dumler, Vladislav,

Kyiv National Taras Shevchenko University,

Institute of International Relations (Ukraine, Kyiv),

Department of International Information,

bachelor

 

SUMMARY

Israel has a number of reconnaissance structures that are constantly interacting with each other but have different key functions and organizational structures. The most famous intelligence service in Israel (and one of the most famous in the world) is the Mossad. This structure is engaged in political intelligence of Israel, according to its purpose and functions, is analogous to the American Central Intelligence Agency. It is considered to be one of the most effective and professional intelligence services in the world. Also in the country is the Office of Military Intelligence of Israel, Aman - the structural unit of the General Staff of the Defense Forces of Israel, which serves as the central military intelligence authority in the Israeli Defense Forces. The General Security Service of Israel is very important - it is engaged in counter-intelligence and security of the state of Israel. Has comparable functions like the US FBI and FSB of the Russian Federation. Subordinated directly to the prime minister of Israel. The paper analyzes the work of the intelligence and counterintelligence system of Israel. The article uses materials from open sources, full intelligence and counterintelligence information for Israel has a very narrow circle of people.

Keywords: intelligence, counterintelligence, Israel, special service, structure.

 

 

1.     Управління військової розвідки Ізраїлю, Аман

 

Управління військової розвідки Ізраїлю, Аман (івр. אמ"ן‎ від івр. אגף המודיעין‎ аґа́ф га-модіїн — Управління розвідкою) — спецслужба Ізраїлю, структурний підрозділ Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, яке здійснює функції центрального органу управління військовою розвідкою в Армії оборони Ізраїлю.

 

Поряд із Загальною службою безпеки «Шабак» та Зовнішньо-політичною розвідкою «Моссад», що знаходяться у підпорядкуванні цивільних структур держави Ізраїль, «АМАН» є однією з трьох основних ізраїльських спецслужб.

 

Аман сприяв виникненню — «Шай». Коли у 1948 р. «Шай» був скасований, а його персонал перейшов до спецслужби «Шабак», то у 1950 р. головна спецслужба Ізраїлю стала проводити реорганізацію, і в 1953 р. перейменувала спецслужбу на «Аман».

 

Результатом реорганізації стало зміцнення Департаменту розвідки

  • «Шін Мем 10» (Відділ зовнішньої розвідки і Управління агентурної розвідки — мережа арабських агентів);
  • «Шін Мем 2» (перехоплення) і розвідувального відділу ВПС. Там також було відновлене «Підрозділ 131» (так званий «Єгипетський відділ»).

У 1974 р. скінчилася монополія «Амана» на оцінку розвідки (причиною була невдача до війни Судного дня) — оцінку й аналіз здійснювати почали паралельно з Моссадом.

 

Управління військової розвідки Ізраїлю (Аман) виокремилося в розвідці і не підкоряється будь-якому іншому підрозділу розвідки. На відміну від зарубіжних спецслужб розвідка «Аман» фокусує увагу тільки на отриманні інформації військового характеру, оцінюючи її, а потім визначає потенційну військову загрозу для Ізраїлю. Його аналіз потім передається у вигляді щорічних звітів для потреб уряду і воєначальників. Директор Аману має авторитет і статус зіставний із директором Моссаду і Шін-Бєту. В Амані працювало 7000 службовців на момент 1996 р. Аман разом з Моссадом і Шін Бєтом складає три основні ізраїльські спецслужби.

 

Розвідувальна служба генерального штабу міністерства оборони (Аман) підпорядкована начальникові генштабу і, через нього, міністру оборони, а в оперативному відношенні в системі спецслужб координує свою діяльність в межах Координаційного комітету. На військову розвідку, окрім загальноприйнятих функцій з добування й аналізу розвідінформації та підривних дій проти армії противника, покладено функції контррозвідки, які вона здійснює в контакті з Шинбетом, а також забезпечення безпеки державних і відомчих шифрів та цензуру відкритих видань.

 

Управління розвідки несе відповідальність за попередження загрози війни та інших ворожих і терористичних дій, складання національної розвідувальної оцінки щодо обстановки у військовій й політичній сферах та надання поточних розвідувальних відомостей, а також за упереджувальну (превентивну) розвідку в Армії оборони Ізраїлю.

Основними завданнями Управління розвідки є:

  • Попередження загрози війни;
    • попередження ворожих і терористичних дій (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства).
    • Надання армії, міністрові оборони, урядові Ізраїлю та іншим офіційним органам розвідувальних даних та розвідувальної оцінки обстановки для наступних цілей:

-        формування оборонної політики;

-        нарощування бойової потужності Армії оборони Ізраїлю;

-        планування операцій та заходів забезпечення безпеки;

-        оперативне застосування сил під час війни, військових операцій та вжиття заходів забезпечення безпеки.

  • Планування збору розвідувальних даних, здійснюваного всіма підрозділами Армії оборони Ізраїлю, що діють у сфері збору інформації, і спрямування розвідувальних даних силам армії і службами розвідувального співтовариства, включаючи:

-        планування та проведення розвідки джерел електромагнітних сигналів;

-        планування та проведення візуальної розвідки (за винятком заходів, що вживаються в цій галузі військово-повітряними і військово-морськими силами, а також сухопутними військами для поточних потреб з'єднань дивізійного складу й підлеглим);

-        планування та проведення агентурної розвідки у країнах-об'єктах розвідки і у терористичних організаціях (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства) й отримання відомостей за допомогою допиту військовополонених;

-        планування та проведення розвідки на основі відкритих джерел і отримання відомостей за допомогою вивчення трофейних озброєнь і документації;

-        планування та проведення спеціальних операцій зі збору розвідувальних даних;

-        планування та затвердження проведення аерофоторозвідки (за винятком аерофотознімання, застосовуваної військово-повітряними силами для власних цілей), обробка та аналіз отриманих зображень і визначення пріоритетів у поширенні отриманих відомостей (за винятком сфер відповідальності військово-повітряних сил і військово-морських сил).

-        Обробка, аналіз й оцінка зібраної інформації, формування розвідувальної оцінки обстановки та розвідувальних зведень.

-        Контроль і перевірка процесів роботи підрозділів Армії оборони Ізраїлю, що діють у царині розвідувального аналізу.

-        Несення відповідальності за інформаційну безпеку в Армії оборони Ізраїлю та попереджувальні заходи безпеки.

-        Формування політики здійснення заходів щодо введення противника в оману (дезінформація), підготовка та виконання планів подібних заходів.

-        Планування, розробка та проведення заходів психологічної війни.

-        Визначення інструкцій для діяльності військової цензури.

-        Планування та проведення дій в області картографії, включаючи надання карт, картосхем і картографічних даних всім підрозділам Армії оборони Ізраїлю.

-        Несення виняткової відповідальності за формування політики зовнішніх зносин Армії оборони Ізраїлю у галузі розвідки.

-        Підготовка підрозділів управління до виконання завдань і функцій управління в рамках плану нарощування бойової потужності та бойової підготовки Армії оборони Ізраїлю.

-        Професійна відповідальність за формування розвідувальної доктрини Армії оборони Ізраїлю.

 

На чолі Управління розвідки є керівник Управління (івр. ראש אמ"ן‎, рош ама́н), офіцер у званні генерал-майора (алуф).

В структуру управління входять, крім іншого:

  • Служба розвідки (івр. חיל המודיעין‎, Хейль га-Модіїн) — відповідальна за підготовку і управління персоналом підрозділів військової розвідки, а також за матеріально-технічне забезпечення й виконання інших організаційних завдань. На чолі служби є Головний офіцер розвідки (івр. קמנ"ר‎, камна́р), офіцер у званні бригадного генерала(тат-алуф), що знаходиться в підпорядкуванні керівника управління.

-       У підпорядкуванні Службі розвідки знаходяться, крім іншого, підготовчі установи, включаючи 15-ту навчальну базу — Школа розвідки (івр. בה"ד 15‎, ба́гад хаме́ш-есрє).

Управління розвідки має в підпорядкуванні підрозділи військової розвідки, що організаційно входять до складу відповідних підрозділів:

Сили військовий (тактичної) розвідки (івр. חיל האיסוף הקרבי‎, хейль га-ісу́ф га-краві, у минулому івр. חיל מודיעין השדה‎, хейль модіїн га-саде́) знаходяться не у віданні Управління розвідки, а у веденні Командування сухопутних військ армії Ізраїлю.

 

2.     Шабак

 

Шабак, Шін-бєт, Загальна служба безпеки Ізраїлю (івр. שב"כ‎ — абревіатура івр. שרות הביטחון הכללי‎, Шеру́т га-Бітахо́н га-Клалі) — спецслужба системи спецслужб Ізраїлю, займається контррозвідувальною діяльністю та забезпеченням внутрішньої безпеки держави Ізраїль. Порівняно має функції тотожні до ФБР США й ФСБ РФ. Підпорядкована безпосередньо прем'єр-міністрові Ізраїлю.

 

Відповідно до закону Кнесету від 21 лютого 2002 р. операції Шін-Бєт всередині Ізраїлю можуть бути розділені на наступні три категорії:

  • проти іноземців в цілому;
  • проти палестинських арабів;
  • проти громадян Ізраїлю.

 

«Загальна служба безпеки та контррозвідки» (потім за назвою «Загальна служба безпеки Ізраїлю») була створена на базі служби «Шай» (шерут Єдіот) — служби безпеки Хагани 30 червня 1948 р.

 

Творцем і першим керівником Шабаку був Ісер Харель, його заступником став Іосеф Ізраелі з Міністерства оборони Ізраїлю. Перші два роки служба безпеки входила до складу збройних сил Ізраїлю, її керівник отримав звання підполковника. Потім служба Шабак перейшла в підпорядкування прем'єр-міністра Ізраїлю.

Ісер Харель розгромив від'єднаних від «Ірґуну» ультраправу групу «Лехі» Аврама Штерна і заарештував практично всіх її активістів, за винятком майбутнього прем'єр-міністра Іцхака Шаміра, якого згодом залучив до роботи в ізраїльській розвідці.

 

У 1949 році І. Харель наказав виявляти членів компартії, які наймалися на військові заводи, фотографувати активістів і підслуховувати розмови. Одночасно він вичистив з власної служби членів «лівих партій», зокрема начальника відділу спеціальних операцій Гершона Рабиновича, який зраджував, на думку Харела І., усі секрети служби передавав колегам політпартії «МАПАМ».

У 1950-і роки служба «Шабак» активно працювала проти правих радикалів з «Лехі», але найбільші її зусилля всередині країни були спрямовані проти лівих активістів з партії «МАПАМ», з яких перший керівник Шабаку на ім'я Ісер Харель мав підозри щодо шпигунства на користь комуністичних країн.

 

У 1952 р. Харель був призначений директором зовнішньої розвідки «Моссад» замість Реувена Шілоаха. Одночасно він очолив комітет керівників розвідслужб «Вараш», і фактично став керівником усіх спецслужб Ізраїлю. Прем'єр-міністр Давид Бен-Гуріон називав його як «мемуне», у перекладі — «відповідальний». До 1963 р. призначення керівника Шабаку було чистою формальністю, оскільки всю роботу контролював Харель і всі співробітники підпорядковувалися власне йому.

 

У 1950 р. були арештовані троє військовослужбовців за звинуваченням у шпигунстві на користь Польщі, у 1956 р. — радянський агент в Міністерстві закордонних справ Ізраїлю Зеєв Авні, у 1960 р. — працював на чехословацьку розвідку професор фізики Курт Сіта.

Найбільш відомою справою того часу стала справа полковника Ісраеля Беєра, який був арештований 1 квітня 1961 р. і засуджений до 15 років тюремного ув'язнення за шпигунство на користь СРСР.

 

З 1967 р. Шабак подвоїла свою активність в Юдеї та Самарії, секторі Газа і на Голанських висотах, з метою запобігання терористичним актам зі сторони арабського населення.

 

Після угону палестинськими терористами ізраїльського літака «Ель-Аль» в Алжир 22 липня 1968 р. і вбивства ізраїльських спортсменів на мюнхенській Олімпіаді в 1972 році організацією «Чорного вересня» Шабак створив свої відділення у всьому світі для захисту ізраїльських об'єктів, які можуть стати об'єктом уваги терористів.

 

У 1983 р. Шабаком був викритий великий радянський шпигун Маркус Клінґберґ, завербований ще під час Другої світової війни. Клінґберґ передавав радянській розвідці матеріали секретного Інституту з Нес-Ціона, що займався проблемами ЗМУ.

 

Найбільшим прорахунком Шабаку, крім незапобігання вбивства Іцхака Рабіна, вважається справа Мордехая Вануну, який працюючи в ядерному центрі в м. Дімоні зумів зробити й винести звідти фотографії, а потім після звільнення безперешкодно виїхати з країни та видати в 1986 р. найбільш секретні відомості про наявність в Ізраїлі ядерної зброї.

 

У 1987 р. був заарештований агент КДБ СРСР Шабтай Калманович, а в 1988 р. за допомогою «перебіжчика» Олександра Ломова розкрита ціла мережа ПГУ КДБ у складі Романа Вайсфельда, Григорія Лондіна, Анатолія Гендлера і Самуїла Мактея.

 

У вересні 2002 р. Служба безпеки розкрила групу з 11 ізраїльтян на чолі з підполковником Армії оборони Ізраїлю (Цахал), які займалися шпигунством на користь «Хезболи». Офіцер надавав ліванським терористам карти північної частини Ізраїлю із зазначенням дислокації військ, а також інформацію про підготовку операції і маневрів уздовж північного кордону країни. Натомість він отримував від «Хезболи» гроші і наркотики загальною сумою 100 тисяч доларів.

 

12 грудня 2005 р. Шабак заарештувала 58-річного Джіріса Джіріса, колишнього главу ради громади населеного пункту «Фасута» в Галілеї. Слідство вважало, що Д. Джіріс в 2004 р. був завербований іранською розвідкою з метою шпигунства проти Ізраїлю. Але в Ірані сподівалися на те, що Д. Джіріс зможе стати депутатом Кнесету та отримає доступ до цікавої інформації для розвідки.

 

3.     МОССАД

 

Мосса́д (івр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים‎, га-Мосад ле-модіін у-ле-тафкідім меюхадім — «Відомство розвідки і спеціальних завдань») — політична розвідка Ізраїлю, за своїм призначенням та функціями є аналогом американського Центрального розвідувального управління. Вважається однією з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі.

 

За короткий час - від другої половини 40-х років - розвідувальні та контррозвідувальні органи Ізраїля перетворилися на міцну, високопрофесійну й ефективну структуру, яка займає одне з провідних місць серед спеціальних служб Заходу.

 

Особливості організаційного устрою системи ізраїльських спецслужб обумовлені характером та масштабами завдань і умовами їх реалізації, головними з яких є ідеологія та практика сіонізму як державної політики Ізраїлю і наявність ворожого йому арабського оточення.

 

Загальне політичне керівництво системою спецслужб здійснюється Комітетом безпеки Ізраїлю, до складу якого входять прем`єр-міністр, міністр оброни, міністр закордонних справ, міністр фінансів та начальник генерального штабу. Комітет безпеки - вищий військово-політичний орган країни, який визначає зовнішньополітичний курс Ізраїлю, завдання для державних і приватних організацій, завдання та спрямованість діяльності спецслужб, межі їх участі в реалізації цього курсу.

 

Оперативне керівництво і координацію усередині системи служб здійснює координаційний комітет, або комітет керівників спецслужб. До нього входять радник прем`єра-міністра з розвідки, керівники зовнішньополітичної розвідки - МОССАДу, військової розвідки - Аману, контррозвідки - Шабаку, генеральний інспектор поліції та директор Центру політичних досліджень та планування МЗС. Комітет працює під керівництвом директора МОССАДу, однак всі члени комітету мають рівний статус.

 

МОССАД займає в системі спецслужб Ізраїлю центральне місце як загальнонаціональний орган зовнішньополітичної розвідки. МОССАД підпорядкований безпосередньо прем`єр-міністру, який особисто призначає і контролює директора цієї служби, президента і парламент країни усунені від контролю над цією спецслужбою.

 

МОССАД збирає та аналізує розвідувальну інформацію, а також проводить таємні спеціальні операції за межами країни і координує закордонну діяльність інших спецслужб. Йому надано переважне право залучати до виконання своїх завдань будь-якого працівника будь-якої спецслужби Ізраїлю. МОССАД дотримується суворої конспірації, його управління мають умовні найменування, а підрозділи розташовані в різних районах Тель-Авіва та Єрусалима.

 

На МОССАД покладено також завдання зміцнювати (разом із МЗС) становище країни на міжнародній арені, перш за все у тих країнах, які бажають підтримувати неофіційні відносини з Ізраїлем, розповсюджувати ізраїльський контроль над європейськими общинами діаспори та протидіяти анти ізраїльським тенденціям в них, протидіяти антисіоністським критикам, у тому числі серед євреїв, яких в Ізраїлі називають "зрадниками" єврейського народу.

 

З точки зору напрямків розвідувальної діяльності МОССАД виокремлює три різновиди: збір секретної інформації, шпигунство, підривна діяльність та саботаж. Ці різновиди діяльності в його структурі представлені самостійними управліннями, що носять умовні найменування "Цомет", "Біцур" й "Кейсарія". Крім того, в організаційній структурі МОССАДу реалізовано принцип відокремлення інформаційно-аналітичної роботи від оперативної, а в оперативній роботі її організаційні аспекти відокремлені від роботи з агентурою.

 

Основними напрямками діяльності організації «Моссад» є такі:

  • Таємний збір інформації за межами Ізраїлю;
  • Запобігання терористичній діяльності проти ізраїльських та єврейських об'єктів за кордоном;
  • Розвиток і підтримка особливих таємних зв'язків за кордоном;
  • Попередження розробок і купівлі запасів не конвенційної зброї ворожими державами;
  • Здійснення репатріації євреїв з країн, офіційний виїзд до Ізраїлю з яких є неможливим;
  • Отримання стратегічної, політичної та оперативної розвідувальної інформації;
  • Виконання особливих операцій за межами Ізраїлю.

Висновки:

Ізраїль не покладається на результати діяльності тільки однієї розвідувальної структури. З цих структур одна розвідка обов`язково є воєнною.

Такий підхід має дві мети. По-перше, він створює здорову конкуренцію між розвідувальними організаціями, а по-друге, керівництво держави, отримуючи інформацію з двох незалежних джерел, має більше підстав для прийняття єдино правильних рішень з питань національної безпеки.

Також в країні наявний апарат, що координує діяльність всіх служб, які складають розвідувальне співтовариство. Це, з одного боку, не дає змоги перерости конкуренції між ними в неоголошену війну, а з іншого - дозволяє запобігти дублюванню в їх діяльності.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Офіційна веб-сторінка «Моссад». – Режим доступу: https://www.mossad.gov.il/
  2. Aman. – Режим доступу: https://www.globalsecurity.org/intell/world/israel/aman.htm
  3. Profile: Israel's Shin Bet agency. – Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/1791564.stm
  4. ШАБАК: диплом для новобранцев всего за 16 месяцев. – Режим доступу: http://www.isra.com/news/66185

 

REFERENCES:

  1. Mossad web site. – Available at: https://www.mossad.gov.il/
  2. Aman. – Available at: https://www.globalsecurity.org/intell/world/israel/aman.htm
  3. Profile: Israel's Shin Bet agency. – Available at: http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/1791564.stm
  4. ШАБАК: диплом для новобранцев всего за 16 месяцев. – Available at: http://www.isra.com/news/66185

 

 



Создан 17 авг 2018