International Conferences. Ukrainian Political Sciences Association

 

Красільніков, Андрій. ТУРЕЧЧИНА: ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНІ СЛУЖБИ // Матеріали ІV-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: розвідка в умовах інформаційного суспільства» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




ТУРЕЧЧИНА: ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНІ СЛУЖБИ

 

Красільніков, Андрій,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Інститут міжнародних відносин (Україна, м. Київ),

Кафедра міжнародної інформації,

бакалавр,

kadkiev@ukr.net 

 

АНОТАЦІЯ

Систему інформаційно-розвідувальних служб Туреччини можна поділити на два напрями: зовнішня діяльність (Національна розвідувальна організація) та внутрішня (Міністерство внутрішніх справ - Генеральна дирекція безпеки, Відділ громадського порядку та безпеки).

Національна розвідувальна організація вважається державною розвідкою та контррозвідкою. Генеральна дирекція безпеки – цивільна контррозвідка, Відділ громадського порядку та безпеки – координаційний центр по боротьбі з тероризмом.

Ключові слова: Туреччина, розвідка, контррозвідка, розвідувальна та контр розвідувальна діяльність, інформаційне забезпечення.

 

 

TURKEY: INFORMATION AND INTELLIGENCE SERVICES

Krasilnikov, Andriy,

Kyiv National Taras Shevchenko University,

Institute of International Relations (Ukraine, Kyiv),

Department of International Information,

bachelor

kadkiev@ukr.net


SUMMARY
The Turkish intelligence services system can be divided into two areas: external activities (National Intelligence Organization) and internal (Ministry of Internal Affairs - General Directorate of Security, Undersecretariat of public order and security).

A National intelligence organization is considered a state intelligence and counterintelligence unit. General Directorate of Security – Civil Counterintelligence, Undersecretariat of public order and security - Coordinating Center for the Combat against Terrorism.

Keywords: Turkey, intelligence, counterintelligence, intelligence and counterintelligence activities, information management.

 

 

Загальна інформація

 

В цілому, систему турецьких розвідувальних органів за сферою діяльності можна підрозділити на два напрями – зовнішня розвідка та внутрішня.

Тим не менш, загальне керівництво діяльністю  обох видів спецслужб країни здійснює президент. Вищим органом керівництва та координації діяльності спецслужб є Рада національної безпеки Турецької Республіки. Головним консультативним і координуючим органом спецслужб країни є Рада координації та ведення національної розвідки при прем’єр-міністрові Турецької Республіки.

Спеціальні служби Туреччини мають різний статус і завдання, проте активно взаємодіють між собою в питаннях розвідки і контррозвідки для забезпечення державної безпеки.

 

Основними формами взаємодії є:

  • обмін інформацією у політичній, економічній, воєнно-стратегічній та контр розвідувальній сферах;
  • планування та проведення спільних операцій в різних країнах світу.

Зовнішню інформаційно-розвідувальну Туреччини здійснює Національна розвідувальна організація - державна розвідка та контррозвідка.

 

Національна розвідувальна організація (Milli Istihbarat Teskilati, скорочено - MIT) створена у 1927 році і функціонує на правах самостійного відомства при прем’єр-міністрові країни. Вона є головним розвідувальним та контр розвідувальним органом Туреччини.

 

12 листопада 1984 p., з прийняттям Закону № 2937 «Про державні розвідувальні служби та Національну розвідувальну організацію Туреччини», МІТ підпорядковано прем’єр-міністру країни, а директор МІТ є його радником з питань національної безпеки, розвідки та контррозвідки. Директора МІТ призначає президент країни за поданням Ради національної безпеки та погодженням Ради міністрів. Керівник МІТ визначає організаційно-штатну структуру МІТ, яка затверджується прем’єр-міністром.

 

МІТ наділена повноваженнями організовувати безпосередні контакти з посадовими особами міністерств, служб інформації, інших відомств та організацій і використовувати їх матеріали (архіви) та інформацію в інтересах забезпечення національної безпеки. Штаб-квартира МІТ знаходиться в м. Анкара.

 

Основним завданням організації є:

  1. розробка та виконання планів розвідувальної і контр розвідувальної діяльності в області національної безпеки;
  2. підготовка розвідувальних інформаційних бюлетенів для вищого державного та військового керівництва;
  3. розробка рекомендацій для Ради національної безпеки та прем’єр-міністра;
  4. проведення контр розвідувальних заходів на території країни;
  5. координація діяльності іншими відомствами, які здійснюють розвідувальну та контр розвідувальну діяльність.

Структура:

  • управління зовнішньої розвідки (УЗР) - головний розвідувальний орган МІТ. УЗР вирішує завдання з добування розвідувальної інформації політичного, економічного, воєнного, науково-технічного характеру та організує взаємодію зі спецслужбами іноземних країн з питань боротьби з міжнародним тероризмом, контрабандою та розповсюдженням наркотиків;
  • управління стратегічного аналізу - здійснює обробку, оцінку та аналіз розвідувальної інформації, добутої різними державними установами та надає пропозиції президенту, уряду та іншим державним органам щодо забезпечення національної безпеки країни;
  • управління психологічної боротьби - здійснює заходи щодо нейтралізації пропаганди противника та його психологічного впливу на населення і особовий склад збройних сил (ЗС), розробляє плани та вживає заходів психологічної війни проти населення і ЗС противника, а також веде боротьбу проти екстремістських та терористичних організацій з метою збереження територіальної цілісності країни;
  • управління радіоелектронної розвідки - здійснює планування, управління та координацію діяльності сил і засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби;
  • управління спеціальних операцій - планує та проводить спеціальні операції проти екстремістських та терористичних організацій і осіб, які загрожують безпеці країни (в основному проти бойовиків «Курдської робітничої партії») як на території країни, так і за її межами;
  • управління комп’ютерних систем - відповідає за програмне забезпечення органів МІТ, а також автоматизовану обробку та аналіз розвідувальної інформації;
  • адміністративне управління - організує та здійснює керівництво всебічним забезпеченням розвідувальної діяльності;
  • управління контррозвідки  - виконує функції головного контр розвідувального органу МІТ. Здійснює розвідувальну та контр розвідувальну    діяльність,    контролює    і    координує    роботу    своїх регіональних органів, а також взаємодіє з поліцією та жандармерією. На управління контррозвідки  покладено: захист конституційного ладу Туреччини; охорона державної та військової таємниці; забезпечення безпеки представників влади, адміністративних органів, лідерів політичних партій; спостереження за діяльністю всіх політичних партій, оперативна «розробка» окремих їх членів, які виступають за екстремістські методи боротьби; виявлення та розшук організаторів масових заворушень, які виступають з антиурядовими гаслами, а також осіб, які зберігають або розповсюджують заборонені видання, зброю, боєприпаси; розслідування злочинів, що мають політичне підґрунтя; агентурне забезпечення урядових закладів, важливих державних і промислових об'єктів.

Центральному апарату МІТ також підпорядковані регіональні управління (інспекції), окремі зональні відділи МІТ, дислоковані у різних містах Туреччини.

 

За внутрішню інформаційно-розвідувальну діяльність у Туреччині переважно відповідає Генеральна дирекція безпеки (ГДБ) - цивільна контррозвідка, яка входить до складу Міністерства внутрішніх справ (МВС).

 

МВС є одним з ключових органів в системі державного управління, яке відповідає за підтримання внутрішнього миру і безпеки, захист громадського порядку, забезпечує загальне управління провінціями.  Основні засади організації та діяльності МВС Туреччини врегульовані спеціальним Законом №3152 від 14 лютого 1985 р.

 

Головні завдання:

  1. забезпечення внутрішньої безпеки;
  2. захист громадського порядку і громадської моралі;
  3. здійснення аналізу щодо необхідності заснування нових або ліквідації існуючих органів управління, а також керівництво ними тощо.

Поліція, поряд із жандармерією і береговою охороною, є однією із трьох структур сил внутрішньої безпеки Туреччини, організаційно підпорядкованих МВС країни.

Основні засади діяльності поліції визначені спеціальним Законом №3201 від 4.06.37 «Про організацію поліції». Періодично до вищезазначеного закону вносилися зміни і доповнення, але саме на його основі склалася нинішня структура національної поліції Турецької Республіки, яка включає в себе два основних організаційних рівні - центральний і регіональний.

 

Вищим керівним органом поліції Турецької Республіки є Генеральна дирекція безпеки.

Очолює ГДБ Генеральний директор, який є вищою посадовою особою поліції, відповідальною за її діяльність в межах всієї країни. Керівництво органами та підрозділами поліції Генеральний директор здійснює як безпосередньо так і через своїх заступників.

 

За критерієм підпорядкованості структурні підрозділи центрального апарату ГДБ поділяються на:

  • безпосереднє підпорядкування Генеральному директору;
  • підпорядкування його заступникам.

До підрозділів першої групи входять:

  • головний секретаріат, на який покладається організація зустрічей громадян і працівників поліції з Генеральним директором; скерування наказів та розпоряджень Генерального директора відповідним підрозділам; забезпечення закритого зв’язку між головною штаб-квартирою та регіональними управліннями поліції; забезпечення таємності діловодства та інших обов’язків секретаріату;
  • інспекторське управління, яке відповідальне за інспектування і нагляд за діяльністю підрозділів і окремих працівників поліції, а також проведення за дорученням Генерального директора спеціальних розслідувань щодо працівників поліції;
  • відділ преси та зв’язків з громадськістю, який здійснює заходи та дослідження, спрямовані на розвиток та підвищення рівня зв’язків з громадськістю, а також висвітлює діяльність поліції у ЗМІ;
  • поліцейська академія, яка є вищим учбовим закладом, який забезпечує підготовку і освіту працівників відповідно до потреб поліції Туреччини;
  • департамент розвідки, що здійснює профілактичні і оперативні заходи спрямовані на забезпечення територіальної недоторканості Туреччини, захист конституційного устрою країни; проводить розвідувальну діяльність для забезпечення безпеки та громадського порядку в межах всієї країни;
  • департамент спеціальних операцій, головним завданням якого є придушення терористичних організацій, що використовують насильницькі, протиправні, сепаратистські методи проти існуючого конституційного ладу, національної і територіальної недоторканості країни. Департамент у країні виконує завдання зі звільнення заручників, проводить спеціальні бойові операції по ліквідації терористичних груп, захисту населення від їх нападів тощо;
  • група радників, до складу якого входять колишні керівники, що перебували на посадах начальників управлінь поліції провінцій, начальників департаментів Головного директорату, заступників Генерального директора і продовжують працювати як експерти, радники з найважливіших питань діяльності поліції;
  • юридичний департамент - виконує завдання, пов’язані з постійним вивченням законодавства, вивченням та супроводженням судових справ, порушених проти адміністрації, нагляд за дотриманням юридичних процедур під час дисциплінарних проваджень, та у разі необхідності надає юридичну допомогу, консультації тощо;
  • управління цивільної оборони, що відповідає за організацію служби поліції по вирішенню завдань цивільної оборони як у період війни, так і в мирних умовах.

До другої групи відносяться департаменти, що не мають такого ступеня важливості, як вищенаведені, а саме: планування та координації; управління і фінансів; тилового забезпечення та підтримки; будівництва та нерухомості; архівів та документації; зв’язку; авіації; по боротьбі з контрабандою та організованою злочинністю; охорони громадського порядку; дорожньої поліції; автоматизації обробки даних; аналізу та контролю; з питань іноземців, біженців, охорони кордонів (забезпечує діяльність поліції, пов’язану з іноземцями - в’їзд, виїзд, перебування на території країни, паспортами, питаннями перетину кордону, міграції, громадянства тощо); безпеки (серед іншого веде спостереження за процесами, що відбуваються в середовищі національних меншин); охорони здоров’я; кадрів; по боротьбі з тероризмом; криміналістичних досліджень; Інтерполу; охорони; соціальних служб; зовнішніх зносин.

 

На регіональному рівні поліція Турецької Республіки організована відповідно до адміністративно-територіального поділу країни. При визначенні потреб у силах та засобах поліції, до кожної з них застосовуються такі критерії як кількість і густота населення, місця його найбільшого скупчення тощо.

 

Крім того, варто згадати про Відділ громадського порядку та безпеки - підрозділ Міністерства внутрішніх справ Туреччини, який виконує функції контррозвідки і координаційного центру по боротьбі з тероризмом.

Відділ громадського порядку і безпеки був створений відповідно до Закону № 5952 від 04.03.2010 року «Про організацію Відділу громадського порядку і безпеки» при Міністерстві внутрішніх справ для здійснення цілісного підходу в боротьбі з тероризмом при дотриманні поваги до основних прав і свобод громадян.

 

Висновки

Таким чином, до складу інформаційно-розвідувальних служб Туреччини входять 3 органи.

Зовнішня діяльність – прерогатива Національної розвідувальної організації, яка по суті являється державною розвідкою та контррозвідкою.

За внутрішню контр розвідувальну діяльність відповідають Генеральна дирекція безпеки – цивільна контррозвідка – та Відділ громадського порядку та безпеки. Обидві ці структури входять до складу Міністерства внутрішніх справ держави.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

 

  1. National Intelligence Organization [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://www.mit.gov.tr/english/index.html.
  2. Undersecretariat of public order and security [Електронний ресурс] // Republic of Turkey Ministry of Interior – Режим доступу до ресурсу: http://www.kdgm.gov.tr/home.
  3. Ministry of Interior [Електронний ресурс] // Republic of Turkey – Режим доступу до ресурсу: http://www.mia.gov.tr/.
  4. История и тайны специальных служб [Електронний ресурс] // Спецслужбы мира. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://specsluzhby-all.ru/category/turkey/.
  5. MGK Genel Sekreterliği [Електронний ресурс] // Bilgi İşlem Müşavirliği. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://www.mgk.gov.tr/.
  6. 2937 sayili devlet istihbarat hizmetleri ve milli istihbarat teşkilati kanunu’nda 6532 sayili kanunla yapilan düzenleme [Електронний ресурс] // Milli Istihbarat Teskilati. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.mit.gov.tr/icerik_include/2937_in.html.
  7. 3152 sayılı İçişleri Bakanlığı Teşkilat ve Görevleri Hakkında Kanun [Електронний ресурс] // YerelNET. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.yerelnet.org.tr/basvuru_kaynaklari/yy_mevzuati/mevzuat_detay.php?kod=168&turu=ka.

 

REFERENCES:

  1. National Intelligence Organization (2018). – Available at: http://www.mit.gov.tr/english/index.htmlhttp://www.mit.gov.tr/english/index.html.
  2. Republic of Turkey Ministry of Interior (2018). Undersecretariat of public order and security.  – Available at: http://www.kdgm.gov.tr/home.
  3. Republic of Turkey. Ministry of Interior.  – Available at: http://www.mia.gov.tr/.
  4. Spetssluzbiy mira (2018). Istoriya i tainy spetsialnih sluzhb.  – Available at: http://specsluzhby-all.ru/category/turkey/
  5. Bilgi İşlem Müşavirliği (2013). MGK Genel Sekreterliği.  – Available at: https://www.mgk.gov.tr/
  6. Milli Istihbarat Teskilati (2014). 2937 sayili devlet istihbarat hizmetleri ve milli istihbarat teşkilati kanunu’nda 6532 sayili kanunla yapilan düzenleme.  – Available at: http://www.mit.gov.tr/icerik_include/2937_in.html
  7. YerelNET (2018). 3152 sayılı İçişleri Bakanlığı Teşkilat ve Görevleri Hakkında Kanun.  – Available at: https://www.yerelnet.org.tr/basvuru_kaynaklari/yy_mevzuati/mevzuat_detay.php?kod=168&turu=ka. 

 

 



Создан 17 авг 2018